- розлиття
- гидр.; метеор. разли́в, разли́тие
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
розлиття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розлиття — я/, с. 1) Дія за знач. розлити, розливати і розлитися, розливатися. 2) Те саме, що розлив 2) … Український тлумачний словник
розлиття — [розлиет :а/] т :а/, р. мн. т :і/ў … Орфоепічний словник української мови
повінь — (розлиття річки під час танення снігу / від дощів; значне повищення рівня води в річці, озері), повідь, повіддя, паводок, водопілля; потоп (велика повінь) … Словник синонімів української мови
водопілля — я, с. Весняне розлиття рік; повінь … Український тлумачний словник
повінь — вені, ж. 1) Розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або внаслідок тривалих дощів чи великих злив. || Значне підвищення рівня води в річці, озері або морі. 2) перен. Велика кількість, надмір чого небудь … Український тлумачний словник
став — у, ч. Водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою. Нерестовий став. •• Біологі/чний став водойма для біологічного очищення стічних вод у природних умовах … Український тлумачний словник